- розлютити
- —————————————————————————————розлюти́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлютити — див. розлютовувати … Український тлумачний словник
осатанити — ню/, ни/ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити … Український тлумачний словник
розлючений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розлютити. 2) у знач. прикм. Дуже роздратований; лютий. || Який виражає лють, гнів, злість … Український тлумачний словник
розлючення — я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися … Український тлумачний словник
лютити — (дуже сердити, доводити до гніву), розлючувати, розлютовувати, розлютувати, розлютити, роз яряти, роз ярити, озвірювати, озвірити, бісити Пор. сердити … Словник синонімів української мови
озвірити — дієслово доконаного виду розлютити розм … Орфографічний словник української мови
роз'юшити — 1 дієслово доконаного виду розлютити розм. роз юшити 2 дієслово доконаного виду розбити до крові … Орфографічний словник української мови